Реформування освіти

 

РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

     

        Реформа освіти в Україні - це підвищення якості освіти, насамперед через покращення умов вступу до ВНЗ, а також супутні реформи.Реформа спонукатиме до того, що доступ до вищої освіти матимуть ті, хто насправді може і хоче вчитися. Результатом реформи освіти будуть краще освічені професіонали і вища якість їхнього внеску у суспільство.

 

Основні цілі освіти:
Навчитися жити разом  можна, тільки усвідомивши зростаючий взаємозв'язок людей, країн, народів. Таке завдання постає у зв'язку з необхідністю здійснення спільних проектів і розумного й мирного вирішення неминучих конфліктів.
Навчитися здобувати знання  з урахуванням швидких змін, пов'язаних з науковим прогресом і новими формами економічної й соціальної діяльності. Сучасній людині необхідно отримати досить широкі загальні культурні знання з можливістю глибокого опанування обмеженого числа дисциплін. Загальний культурний рівень є перепусткою до неперервної освіти, оскільки він прищеплює смак до неї. Він є її фундаментом протягом всього життя.
Навчитися працювати , тобто удосконалюватися у своїй професії, а в більш широкому сенсі – здобувати компетентність, що дає можливість вирішувати різні життєві ситуації.
Навчитися жити , тобто ліпше пізнати самого себе для найповнішого використання свого особистісного потенціалу.

 

Tипи реформ освітніх систем: 
Корекційні реформи освіти   спрямовані на коригування й виправлення перегинів у розвитку освітніх систем і мають на увазі децентралізацію та лібералізацію освітніх структур, деідеологізацію змісту освіти, впровадження нових принців шкільної політики.
Модернізаторські реформи  спрямовані на наближення освітніх систем до західних стандартів. Особливо активно реформи цього типу проводяться на рівні навчальних програм, написання підручників і навчальних посібників, освітніх технологій, методів навчання.
Структурні реформи - реорганізація освітніх структур, наприклад, структуру шкільної освіти за рахунок збільшення або скорочення строків навчання в початковій або неповній середній школі, перебудову системи управління освітою, системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.
Системні реформи – найбільш динамічний тип освітніх реформ, відзначаються глобальним характером, націлені на зміну освітньої парадигми й освітньої політики. Вони охоплюють не тільки шкільне законодавство, шкільні програми і підручники. Одна з довгострокових цілей їхнього проведення – зміна внутрішньої логіки освіти та його відношення з іншими соціальними сферами. Системні реформи – наслідок і результат політичних і соціально-економічних змін. Вони торкаються ключових елементів будь-якої освітньої системи: якість освіти й контроль за нею, національний освітній стандарт, відношення освіти і ринку, система фінансування та управління сфери освіти.